tubetranscript.io

Українське Радіо · Transcript · · Updated

Радіодиктант національної єдності 2026 | Дивіться НАЖИВО на Суспільному – Transcript

Video by Українське Радіо · Watch the original on YouTube

Summary

AI-generated from the transcript. Verify details against the source video.

  • Автором цьогорічного диктанту національної єдності є письменник і ветеран Артур Дронь, а текст має назву Лист, який не закінчується.
  • Під час написання радіодиктанту спільно з фондом Повернись живим проводиться збір на проєкт Дронопад для допомоги підрозділам ППО.
  • Диктанти на перевірку можна надсилати поштою на адресу у Києві або на електронну скриньку до 11 години 29 жовтня.
Video thumbnail: Радіодиктант національної єдності 2026 | Дивіться НАЖИВО на Суспільному
Source video on YouTube · Transcript generated automatically and may contain errors.

Use this video with Pro

Reading, copying and transcript downloads are free. Create saved AI results for this video with a signed-in Pro account ($9/month).

Transcript

Search ignores accents. All transcript text stays visible.

Укрнафта тримає ритм всієї країни. >> Мрії не чекають. Час наважитись.

work.uau- ти зможеш все. >> Радіодиктант національної єдності.

Пишемо разом. Вітаємо всіх, хто сьогодні у день української писемності і мови, у цей час разом з нами. Поки Київ і інші міста оговтуються від нічного ворожого обстрілу, ми, попри все, готуємося писати. Ми можемо бути зараз далеко одне від одного в різних країнах, містах, на фронті, вдома чи в дорозі. Але за кілька хвилин нас усіх згуртує радіодиктант національної

єдності. І розуміючи, в який важкий час ми живемо, передовсім дякуємо нашим захисникам і захисницям за можливість жити, говорити і писати разом українською. Цьогоріч диктант вперше читатимуть двоє. Вчитель української мови і літератури Артур Пройдаков. Вітаю вас.

>> Вітання. >> І засновниця книжкового застосунку, волонтерка Даша Астаф'єва. Вітаю, Дашу. >> Вітаю вас. І ще хочу сказати, що ми цьогоріч маємо в нашій команді ще одного Артура.

Автором диктанту є Артур Дронь, письменник, поет, ветеран російсько-української війни, лауреат премії імені Юрія Шевальова. Вже за кілька днів виходить його нова книга Лікарня святого Пантелеймона. А цьогорічний диктант має назву Лист, який не закінчується. Про те, як він народжувався і чому слова іноді стають нашою внутрішньою опорою. почуємо.

>> Артурові 25 на війну вирушив у 22-му. Сьогодні він ветеран. Саме на службі написав збірку "Тут були ми". Минулого року у госпіталі народилася ще одна книга. Гемінгвей нічого не знає. Дебіль, страх і надія поєдналися з українською культурою і словом, тим, що стає опорою у рюкзаку солдата і опорою для тих, хто на нього чекає.

>> Це були вірші з війни, але не про війну. Я прагнув дати простір голосам різних людей. От для мене внутрішньою опорою може бути хтось. Багато хто може пригадати, як слова його близьких допомогли, тому що вони були промовлені саме ними. Наша мова взагалі під час війни втрачає нашарування. Вона втрачає якесь таке другорядне. Якщо вже щось тобі говорити, то тільки щось найважливіше. Навіть коли вас розділяє велика відстань держави,

лінія фронту і навіть смерть. Для радіодиктанту потрібно було це якось поєднати, написати текст, який буде водночас для всіх, але що дуже важливо для кожного окремо. Дуже важлива розмова з дуже важливою людиною і що насправді ця розмова, у неї немає кінця, у неї немає завершення.

>> Дякуємо Артурові за текст і за його службу на захисті України. І важливо, що наші слова сьогодні матимуть ще і дуже конкретну силу. Під час радіодиктанту разом із фондом Повернись живим ми збираємо на проект Дронопад, а він допоможе підрозділам ППО знищувати ворожі безпілотники. Ми на екрані пропонуємо вам подивитись на QR-код. За ним можна перейти на сторінку збору і

зробити внесок. Долучайтеся. Ну а я вас трошечки познайомлю з нашими чітцями ближче. Даше, у вас сьогодні така особлива місія доносити тексти до наших ее слухачів, глядачів, і вони мають написати як відчуття.

>> Неймовірно щаслива і розумію, яка це честь для нас всіх сьогодні бути голосами прекрасної події в таке красиве свято. Друзі, підтримуйте наших захисників, донатьте і єднайтеся. Дякую кожному, хто сьогодні пише диктант, особливо тим, хто пише його вперше.

Даша має великий досвід начитування книжок, тож думаю, що він вам сьогодні згодиться у нашій програмі і у нашому радіодиктанті. Ну, а Артур вчитель, тож начитувати диктанти чи тексти для учнів, для нього це великий досвід. Як застосуєте, чи це щось особливе, як радіодиктант?

>> Я думаю, це точно відрізняється від формату шкільного уроку. Ну, принаймні кількістю охочих, які сьогодні будуть слухати в прямому етері, слухати, дивитися трансляцію і писатимуть радіодиктант в різних куточках України і по всьому світові. Але я намагаюся не хвилюватися і закликаю вас також, шановні наші слухачі, слухачки, по всій Україні, по всьому світові, долучайтесь до написання радіодиктанту і пишемо разом.

>> До речі, багато хто вагається або ж боїться писати радіодиктант, мовляв, помилки. Що порадити таким? Я пораджу не боятися помилок, тому що сьогодні насправді йдеться не про кількість помилок більше чи менше, а йдеться про такий ритуал об'єднання, коли ми всі разом пишемо в один момент в унісон пишемо один єдиний класний текст. І мені здається, тут не йдеться саме про кількість помилок, у кого більше, кількість помилок, у кого менше. Просто

пишемо разом і насолоджуємося від цього процесу. Отже, ми вже готуємося писати 27-й радіодиктант національної єдності. За попередні чотири роки він говорив з нами про дім, про дороги, про голос і про саме життя. Якими були тодішні наші опори, згадаємо.

>> Опорою стали дороги України, переплутані нитки любові, подекуди перерубані, але знову зв'язані у вузи, аби бути ще міцнішим. Привіт. Я Олексій Гнатковський і я мав честь читати радіодиктант у 2023 році, а цьогоріч я з задоволенням буду писати його і вас запрошую.

>> Вітаю. Я Павло Вишиба читав диктант Магія голосу авторства Оксани Забушко у 2024 році. Сьогодні писати разом з побратимами на Сумщині. Хай і цьогоріч така традиція стане нашою опорою. Треба жити не впівсили, не трошки, не завтра, не після. Ці слова стали для багатьох опорою минулого року. А я, Євгенія Кузнецова, авторка диктанту 2025,

писатиму цьогоріч разом з вами і бажаю всім нам не загубитися у між'яр'ях української мови. Дякуємо всім, хто згадав, як це було. Дякуємо нашим захисникам, воїнам за службу, за захист, за можливість говорити і писати рідною мовою. І дякуємо всім, хто сьогодні з нами. А ми рушаємо до Львова, там теж готуються

писати слово Ользі Дейнецій. Олю, чи чуєте, бачите нас і чи ви готові? >> З Україною та українцями в усьому світі писати радіодиктант національної єдності. Поруч зі мною Катерина, дружина ветерана російсько-української війни, бригади Азову Миколи Раднова Савицького.

Їхня пара точно знає, наскільки важливою є підтримка, особливо під час війни. Катерино, власне, розкажіть, наскільки вам важливо підтримувати зв'язок одне з одним і яку силу має слово, коли ви не поруч?

>> Для нас чоловіком слово - це про присутність. І сьогоднішня подія - це теж про присутність. Ми об'єднані всі дуже різні, з різним досвідом. Пишемо 200 слів українською мовою разом з тими, хто на першій лінії і в пам'ять про тих, хто віддав життя за кожне з цих 200 слів.

>> Дякую вам. Також поруч зі мною видавчиня, письменниця, поетка Мар'яна Савка. Е, Мар'яно, ми усі сьогодні пишемо один текст. Власне, розкажіть, чому українське слово таке важливе, особливе, і воно єднає людей за тисячі кілометрів? Тому що, власне, через українське слово проступає уся українська нація виборана в боях,

вимилена, така зранена і така стійка. Це нація українських титанів, нація суперхюманців, нація тих людей, яким ставати прикладом для цілого світу і мати прекрасне майбутнє. Дякую, Галю. Львів готовий писати разом з усією Україною і передаємо слово Києву.

>> Дякую. Побачили, почули і дуже раді, що зібралося гарне товариство. А тепер повертаємося до Києва і я передаю слово моїй колезі Інні Москвіні. Я вона знаходиться на одній з локацій. Інно, чи чуєте нас?

Інно, чи чуєте нас? >> І чуємо, і бачимо, і готові е писати. Вітаємо всіх учасників, учасниць диктанту національної єдності. Вітаємо наших вчитців. У нас сьогодні, як ніколи багато людей на локації. Ми навіть доносили столи і стільці. І бачу тут людей, які щороку пишуть з нами диктант.

Бачу новеньких і це радує. Галино, твоє питання переадресовуй до фахівчині, бо поруч зі мною військова психологиня Наталія Зарецька. Пані Наталю, як диктант національної єдності може стати опорою для кожного?

Мова - це наш національний код. Диктант національної єдності - це традиція, яка має дуже глибокий сенс. В умовах війни будь-яка традиція, вона не тільки підтримує зв'язок з минулим, вона нам дає відчуття регулярності, постійності.

Вона створює опору. Вона нам дає прояви, можливість відчути те, що життя триває. Те, що ми єднаємося всі навколо мови, те, що ми пишемо диктант разом, це про те, що наша боротьба має сенс.

>> Спасибі. Ну і також сьогодні з нами пише диктант віце-прем'єр-міністрка з гуманітарної політики, міністрка культури України пані Тетяна Бережна. Пані Тетяно, чи може назвати диктант національної єдності культурною подією року в Україні?

Frequently asked questions

Автором диктанту є письменник, поет і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.

Цьогорічний диктант має назву Лист, який не закінчується.

Спільно з фондом Повернись живим збирають на проєкт Дронопад, який допомагає підрозділам ППО знищувати ворожі безпілотники.